Середня зарплата по Києву 47000 грн. Де і кого така зарплата розбираємо

Сьогодні, у неділю за чашкою кави я сидів в тредсі. Мені потрапив цікавий пост с запитанням

«Щойно почув по радіо: середня зарплата по Києву 47 тисяч. Де, блін, така зарплата?»

Ахахаха, як і я і автор цього посту  і так відреагувала половина киян, які того ранку слухали ефір. Реакція зрозуміла: коли статистика розходиться з тим, що людина бачить у своїй платіжці й у вакансіях, довіри до цифри нуль.

Але цифра не вигадана. Вона справжня, офіційна й актуальна. Проблема не в тому, що хтось збрехав, — а в тому, що за одним числом ховаються щонайменше три різні речі, про які в ефірі не сказали. Я витратив трохи часу на файли Держстату, архіви статистики й розподіли Work.ua, щоб зрозуміти, хто ж насправді стоїть за цими 47 тисячами. Ось що з цього вийшло.

Що каже офіційна статистика

Почнемо з першоджерела. За даними Головного управління статистики Києва, середня заробітна плата штатних працівників у травні 2026 року склала 47 115 грн. У попередні місяці було ще вище: березень — 49 381, квітень — 48 003. Тобто радіо цитувало реальну держстатівську цифру, тут причепитися нема до чого.

Причепитися є до трьох зірочок, які до цієї цифри не додали.

1. Це «брудна» зарплата, до податків. Держстат рахує нараховану суму. Мінус 18% ПДФО і 5% військового збору — і з умовних 47 тисяч на картку падає близько 36 тисяч. Тобто навіть офіційна цифра — не те, що людина бачить «на руки».
2. Рахують тільки штатних працівників великих і середніх підприємств. ФОПи (а їх в Україні станом на січень 2026 року вже 2,18 мільйона), фрилансери, мікробізнес і вся «сіра» зайнятість у цю цифру не входять узагалі. А це величезна частина реального Києва — від майстрів і таксистів до айтішників на контракті.
3. Найголовніша: це середнє арифметичне. А середнє — підступна річ. Якщо в кімнаті дев’ять людей із зарплатою 25 тисяч і один директор зі 250 тисячами, «в середньому» всі отримують 47,5. І формально це правда. І водночас — ні для кого з десяти.

Хто тягне середню вгору

Щоб побачити, хто саме задирає цю планку, я розклав держстатівську зарплату по галузях Києва за той самий травень. Картина промовиста.

Понад «середню» дотягують лише кілька сфер: інформація та телекомунікації (IT) — 87 497 грн, фінансова та страхова діяльність — 72 525, добувна промисловість — 68 995, держуправління й оборона — 52 745, промисловість — 53 101. Це той локомотив, що тягне середню вгору.

А тепер — де працює більшість. Будівництво — 23 778 грн, тобто рівно вдвічі менше за «середню». Тимчасове розміщування й харчування — 26 619. Освіта — 27 636. Охорона здоров’я — 30 443. Мистецтво, спорт і розваги — 30 258. Оптова й роздрібна торгівля, у якій зайнята величезна маса людей, — 45 786, і та вже нижче середньої.

Усього з двадцяти галузей до позначки 47 тисяч дотягують лише дев’ять. Причому сфери, де працює найбільше людей — торгівля, транспорт, освіта, медицина, — усі під нею. Вчитель, будівельник, медсестра, продавець у цю «середню» не потрапляють і близько.

Дзеркало, яке прибрали

Тут мала б бути точна цифра: скільки саме відсотків киян отримує менше за середню. Держстат таку таблицю колись публікував — «Розподіл кількості штатних працівників за розмірами нарахованої заробітної плати». Вона показувала не «в середньому», а «скільки людей у якому діапазоні».

Я пішов її шукати — і не знайшов. Остання така таблиця в архіві датована груднем 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення Держстат цей розподіл публікувати перестав. Простими словами: цифру «середня — 47 тисяч» держава охоче показує, а таблицю, яка б показала, скільки людей насправді стільки не заробляє, — більше не оприлюднює.

Це не конспірологія, а задокументований факт: Кабмін сам визнає у Стратегії зайнятості до 2030 року, що збір низки показників ринку праці призупинено з 2022-го. Але дірку в офіційних даних можна закрити іншим джерелом — тим, куди люди щодня заходять шукати роботу.

Ринкова реальність: що показує Work.ua

Work.ua рахує інакше за Держстат. Замість «нарахованого штатним» він бере медіану — суму, що ділить усі пропозиції навпіл: половина нижче, половина вище. Це чесніший орієнтир для того, хто шукає роботу зараз.

І ось тут цифра різко тверезішає. Медіанна зарплата по Києву на липень 2026 року — 35 000 грн, порахована з 54 тисяч вакансій. Це на 12 тисяч менше за держстатівську «середню».

Але найцікавіше — розподіл. Найбільший стовпчик на графіку Work.ua припадає на діапазон 27–32 тисячі (16,6% усіх вакансій) — оце і є найтиповіша київська пропозиція. А якщо скласти всі діапазони до 47 тисяч, виходить 75,2%. Тобто три київські вакансії з чотирьох пропонують менше, ніж та сама «середня» з радіо. Ось де вона поділася.

Примітка: діапазони графіка Work.ua мають нерівну ширину
(крайні — значно ширші за середні), тому порівнювати варто
лише сусідні “вузькі” стовпчики в центрі розподілу.

Навіть у «багатих» галузях медіана вдвічі нижча

Можна припустити: ну добре, середню тягне IT і фінанси, зате там усі купаються в грошах. Перевіряємо — і виявляється, що ні.

За Держстатом IT в Києві — 87 497 грн. За Work.ua медіана категорії «IT, комп’ютери, інтернет» у Києві — 42 500 грн, майже вдвічі менше. І всередині категорії розкид колосальний: тімлід — 72 500, бізнес-аналітик — 77 500, але контент-менеджер — 34 000, сисадмін — 42 500, а вчитель інформатики — взагалі 20 000. «IT по 87 тисяч» — це кілька верхніх позицій, а не вся галузь.

У фінансах те саме. Держстат — 72 525. Work.ua-медіана категорії «Фінанси, банк» — 33 500 грн за вакансіями. Фінансовий директор справді отримує 100 тисяч, але касир — 30, кредитний експерт — 29, операціоніст — 35. Страхування — медіана 40 000, страховий агент — рівно стільки ж.

Скрізь одна й та сама механіка: держстатівську «середню по галузі» роздуває тонка верхівка з керівних і рідкісних позицій, а медіана — те, що реально пропонують більшості, — тримається десь удвічі нижче.

То хто ж отримує ці 47 тисяч?

Відповідь, заради якої писалася стаття, тепер складається сама. Ці 47 тисяч отримує не «середній киянин», а тонка верхівка ринку праці — сеньйори в IT, керівники у фінансах, топменеджмент, вузькі технічні спеціалісти. Їх достатньо, щоб потягнути середнє арифметичне вгору, але замало, щоб це середнє хоч когось описувало.

Реальна картина Києва — інша. Найтиповіша вакансія міста пропонує 27–32 тисячі гривень. Три пропозиції з чотирьох (75%) — нижче за офіційну «середню». А вчитель, медсестра, будівельник, продавець, водій, майстер — тобто ті, ким тримається місто щодня, — заробляють удвічі менше за цифру з ранкового ефіру.

Тому правильна відповідь на питання «де така зарплата» — не «її немає», а «її приписали не тим». Середня зарплата в 47 тисяч існує рівно так само, як «середня температура по лікарні»: математично бездоганна, практично безглузда. Коли наступного разу почуєте по радіо чергову рекордну «середню» — питайте не «де вона», а «кого в неї порахували, а кого забули».

І остання, найтверезіша думка. Ту таблицю, яка показала б чесний розподіл — скільки людей у якому діапазоні, — держава публікувати перестала у 2021 році. Тож поки офіційна статистика показує нам вершину айсберга і мовчить про його підводну частину, найточніше дзеркало реальних зарплат — це не зведення Держстату, а вакансії, які ми щодня гортаємо в пошуку роботи.